Бій під Крутами — бій, що відбувся 16 (29) січня 1918 року на залізничній станції Крути під селищем Крути та поблизу села Пам'ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва.
Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та загоном з київських студентів і бійців вільного козацтва, що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків. Усвідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді.
Особливо вразило сучасників поховання юнаків, які потрапили після бою в полон до більшовиків і у кількості 27 людей були ними страчені.
На похороні у Києві біля Аскольдової могили голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш «Пам'яті тридцяти».
На Аскольдовій могилі
Поховали їх -
Тридцять мучнів українців
Славних, молодих...
На Аскольдовій могилі
Український цвіт! -
По кривавій по дорозі
Нам іти у
Мета: ознайомити учнів з етапами українського державотворення, з правовими пам'ятками України. Розглянути в комплексі пам'ятки правової культури України, етапи українського державотворення та історичні портрети державних діячів України. Домогтися усвідомлення значення правових норм для появи
держави, а також місце особи в історії державотворення.
Розвивати вміння робити порівняння правових норм на певних етапах державності, аналізувати правові документи. Підвести до розуміння значення законів для держави та значення діяльності особи в історії державотворення.
Виховувати інтерес до правових знань та вітчизняної історії.
Тип: Урок-конференція, з елементами рольової гри.
Обладнання: Творчі роботи, повідомлення, історичні портрети державних діячів, пам'ятки правової культури України, плакати з темою та проблемним питанням уроку.
Завантажити: Панорама пам’яток правової культури України в контексті розвитку української державності...
Національне виховання – важливий чинник соціального, економічного і культурного розвитку держави, збереження її національних, громадянських, духовно-моральних, сімейно-родинних цінностей.
Його сутність полягає у глибинному і всебічному пізнанні історії, культури, духовності українського народу, і на цій основі – пізнання і усвідомлення кожною дитиною себе як індивідуальності і як частки своєї нації, а через неї і всього людства.
Запропонована «Орієнтовна програма національного виховання учнівської молоді Рівненщини» (далі «Програма») визначає пріоритети в системі національного виховання учнівської молоді Рівненщини через формування системи життєвих цінностей особистості в урочній та позаурочній виховній діяльності.
Програма розрахована на весь період виховної діяльності класного керівника (вихователя) з учнями конкретного класу і враховує їх вікові, індивідуальні та психолого-педагогічні особливості.
Програма є багатоаспектною і має гуманістичну спрямованість. Дібрані до
Мета: Показати значущість толерантної поведінки під час взаємодії з іншими, формувати навички безоціночного спілкування.
Оснащення: аркуш паперу А-4, картки із завданнями, плакат, набір фломастерів, ножиці, кольоровий папір.
Завантажити: Виховна година з теми “ Толерантність”...
Мета: обговорити з учнями основні історичні дати становлення державності України, зробити наголос на останніх подіях; формувати в учнів розуміння єдності й цілісності України; відчуття приналежності до України, усвідомлення себе українцем, почуття особистої відповідальності за долю держави та українського народу.
Обладнання: запис пісні «Гей пливе кача…», відеоролик «Україна це ти» (або цитати), аркуш паперу, кольорові олівці.
Перебіг уроку:
«Ми тут. Ми всі. Ми є. Ми гурт. Єднаймося. Ми є той грунт подій майбутніх вирішальних»
М. Вінграновський
«Шукаючи Європу, ми знайшли Україну!»
(вираз із Інтернету)
І.Організаційний момент.
Доброго дня, дорогі діти! Радий бачити вас, здорових, гарних, веселих! Сподіваюся влітку вам вдалося відпочити, можливо, десь побувати, щось нове побачити, про щось не відоме досі дізнатися. Але, мабуть, кожен із вас стежив і за подіями у нашій країні, які поєднали в
У 70-ту річницю завершення бойових дій Другої світової війни у Європі в Україні не тільки святкуватимуть традиційний День перемоги 9 травня, але й відзначатимуть 8 травня - як День пам'яті та примирення.
Громадські діячі та представники влади запропонували і символ для цього дня - квітку червоного маку.
Історики кажуть, що за зміною дат і символів має відбутися і переосмислення того, чим була Друга світова війна для України.
Вони припускають, що нинішній конфлікт на сході країни певним чином допоможе українцям зрозуміти об'єктивну картину тієї великої війни та ролі українців у ній.
Оцінити втрати, визначити час
До останнього часу історики переважно сперечалися щодо втрат України, територією якої війна у 1941-1945 роках пройшлася із заходу на схід та зі сходу на захід. Дехто почав додавати до цих втрат і події, що відбувалися на заході країни від 1939. Інші ще додавали і голод повоєнних років. Проте в Києві майже не викликало суперечок твердження, що Україна у цій війні п
Тема: Хочу бути щасливою людиною.
Мета: спонукати учнів на самовиховання; сформувати негативне ставлення до примітивного розуміння щастя, заснованого на матеріальних цінностях; виховувати в учнів високі моральні якості
Обладнання: чисті аркуші паперу, ручки або олівці, картки з висловлюваннями на тему «У чому полягає щастя?», квітка щастя, дерево щастя
Хід заняття
Вступна частина
Вчитель: Нашу годину спілкування я хотів би почати віршем «Щастя»
Щастя - це вічна дорога земна,
Щастя - це літо, зима і весна,
Щастя – це сонце, злива і сніг,
Щастя - це пісню ділити на всіх,
Щастя - це віра в добро і любов,
Щастя - це музика вільних дібров,
Щастя - це друзі і рідний твій дім.
Щастя - це світ, подарований всім.
Сьогодні ми проведемо диспут на тему: «Щастя. Як стати щасливою людиною»?». Чому я обрала саме таку тему? Насамперед тому, що, мабуть, немає такої людини серед нас, яка б не хотіла бути щасливою. Але чи всі знають, як цього досягти. Тож спробуємо з'ясувати що т
29 вересня 1941 року в окупованому нацистами Києві в Бабиному Яру почались масові розстріли мирного населення міста - за два дні було вбито 33 771 тисячі євреїв (не рахуючи дітей до 3-х років, яких розстрілювали, але не рахували).
Німецька армія окупувала Київ 19 вересня і з наступного дня спеціальні підрозділи СС почали підготовку виконання наказу Гітлера про знищення усіх євреїв і радянських офіційних осіб. Перший розстріл відбувся 27 вересня — були знищені 752 пацієнта психіатричної лікарні ім. Івана Павлова, яка знаходилась поблизу Бабиного Яру. Цього ж дня німецьким комендантом міста було видано наказ усім євреям разом з речами з'явитись 29 вересня з документами і цінними речами в збірний пункт біля Бабиного Яру для евакуації.
Зранку 29 вересня понад 30 тисяч євреїв прибули на північну околицю Києва невеликими групами. Їх розстрілювали по 30-40 чоловік і скидали в рів. Після того як він наповнювався 2-3 рядами тіл, мертвих присипали землею. За два дні у Бабиному Яру зондерко
Бій під Крутами — бій, що відбувся 16 (29) січня 1918 року на залізничній станції Крути під селищем Крути та поблизу села Пам'ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва.
Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та загоном з київських студентів і бійців вільного козацтва, що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків. Усвідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді.
Особливо вразило сучасників поховання юнаків, які потрапили після бою в полон до більшовиків і у кількості 27 людей були ними страчені.
На похороні у Києві біля Аскольдової могили голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш «Пам'яті тридцяти».
На Аскольдовій могилі
Поховали їх -
Тридцять мучнів українців
Славних, молодих...
На Аскольдовій могилі
Український цвіт! -
По кривавій по дорозі
Нам іти у
У 70-ту річницю завершення бойових дій Другої світової війни у Європі в Україні не тільки святкуватимуть традиційний День перемоги 9 травня, але й відзначатимуть 8 травня - як День пам'яті та примирення.
Громадські діячі та представники влади запропонували і символ для цього дня - квітку червоного маку.
Історики кажуть, що за зміною дат і символів має відбутися і переосмислення того, чим була Друга світова війна для України.
Вони припускають, що нинішній конфлікт на сході країни певним чином допоможе українцям зрозуміти об'єктивну картину тієї великої війни та ролі українців у ній.
Оцінити втрати, визначити час
До останнього часу історики переважно сперечалися щодо втрат України, територією якої війна у 1941-1945 роках пройшлася із заходу на схід та зі сходу на захід. Дехто почав додавати до цих втрат і події, що відбувалися на заході країни від 1939. Інші ще додавали і голод повоєнних років. Проте в Києві майже не викликало суперечок твердження, що Україна у цій війні п